Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпіклір

Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІКЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІКЛІР"
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Вустенок, -нка, м. Въ рыболовной вершѣ меньшій конусъ, входящій въ большій. Мнж. 177. Cм. устенок.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Підтяти Cм. підтинати.
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови. Херс. Желех.
Тарілка, -ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. Ум. тарілочка.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Уман. у. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПІКЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.