Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шапкобрання
шапковитий
шапкування
шапкувати
шаплик
шаповал
шаповальня
шаповальський
шапонька
шапошки
шапошник
шапран
шапранівка
шапурина
шапурка
шапучка
шапчерина
шапчина
шапчорина
шап'я
шар
шарабурити
шаравари
шараґи
шаран
шарапатка
шарафан
шарах!
шарахнути
шарварок
шарґот
шарий
шарило
шаріти
шаркан
шаркий
шаркнути
шарконути
шарлай
шарлат
шарлатовий
шарляк
шарнути
шарнутися
шаровільник
шарок
шарпак
шарпанина
шарпанка
шарпати
шарпатися
шарпнути
шарпонути
шарпун
шарувальниця
шарування
шарувати
шарудіти
шаснути
шастати
шастувати
шасть
шат
шата
шатан
шатанина
шататися
шатерник
шатило
шатирити
шатковниця
шаткувати
шатно
шатнути
шатнутися 1
шатнутися 2
шатонька
шатро
шатровий
шатувати
шаф..
шахва
шахварка
шахварня
шахварь
шахвран
шахвувати
шаховка
шахрай
шахрайка
шахрайство
шахрайський
шахран
шахрувати
шахрун
шахта
шахтарь
шаш
шашелиця
шашель
шашина
шашка
шашкірня
шашлак
шашок
шашча
шваб
шваба
швабка
швабський
швагер
шваґер
швадрон
шваєчка
швай
швайка
швайкало
швайковитий
швайкуватий
швалька
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Повиплачувати, -чую, -єш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усе вже повиплачував, що винен був.
Пробалувати, -лую, -єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Нас спонсорують: