Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпичак

Шпичак, -ка, м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. І. 339.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИЧАК"
Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Гуро́к, -рка́, м. = Огірок. Ном. № 6660. Маркев. 153. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок. МВ. І. 8.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Начати, -ся. Cм. начинати, -ся.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Підгноювати, -но́юю, -єш, сов. в. підгноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Умулитися, -люся, -лишся, гл. Втереться, врѣзаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.