Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпитко

Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИТКО"
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі. Гол. IV. 240.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.  
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. Харьк. г. З провалля сапнуло чадом.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
Хоругва́, -ви, ж. = корогва. ЕЗ. V. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.