Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпичастий

Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИЧАСТИЙ"
Досіва́ння, -ня, с. Досѣваніе.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.  
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты. Гайсин. у.
Ма́корти, -тів, мн. Котловина. Лохв. у.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Харамаркання, -ня, с. Бормотаніе подъ носъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.