Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпонька

Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОНЬКА"
Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я. МВ. І. 31.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Солонина, -ни, ж. 1) Солонина. Не буде з пса солонини. Ном. № 1269. 2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Гол. V. 683. Ум. солонинка, солони́ночка.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.