Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені.
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ум. полінце, поліночко.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Чужоварник, -ка, м. Раст. Phlomis tuberosa L.
