Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпінка

Шпінка, -ки, ж. = шпонька. Гол. Од. 43, 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІНКА"
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка. Чуб. І. 154.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Обгодовувати, -вую, -єш, сов. в. обгодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Окармливать, окормить. Обгодував і упоїв, так що вовк не видержав. Рудч. Ск. І. 12.
Опійство, -ва, с. Пьянство. Не було опійства, бійки, лайки. О. 1861. VII. 4.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці». Морд. Пл. 92.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. І. 163. А кості — мов товсті залізні штаби. К. Іов. 91. Ум. штабка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.