Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. брати зуби. Рвать зубы. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Бере гроті на відробіток. бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Оце баба, що брала мого Йвана. 13) — завичку. Cм. завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. 19) — на себе. Надѣвать. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. 28) бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Пусти на улицю, бо й плач бере. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. У їх невістка молода, торік брата.
Гудзя́! меж. = Гуджа.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Нечесний, -а, -е. Нечестный.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Правда розмислу не потрібує.
Смеречина, -ни, ж.
1) Одно дерево евреи. пихты.
2) Пихтовый лѣсъ.
Удержувати, -жую, -єш, сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Таке слизьке, що й обома не вдержиш.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
