Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шинк
шинка
шинкаренко
шинкарити
шинкарівна
шинкарка
шинкарство
шинкарський
шинкарь
шинкарювати
шинкувати
шинок
шинувати
шиньок
шип
шипарина
шипах
шипи
шипіти
шипкати
шипок
шипорні
шипот
шипотіти
шипош
шипучий
шипчак
шипшина
шипшиновий
шир
ширина
ширити
ширитися
ширітвас
ширник
ширнути
широкий
широкість
широко
широкобородий
широковерхий
широковидий
широкогіллястий
ширококрижий
ширококрилий
широколистий
широкомовний
широкончик
широкоплечий
широкополий
широкопросторий
широкорукавий
широкославний
широкоустий
широчезний
широченький
широчиня
широчити
широчінь
ширшати
ширше
ширший
ширяння
ширяти
шитво
шитенько
шити
шитий
шитик
шитися
шитінки
шитки
шиття
шихтарь
шиць
шишак
шишальниця
шишечка
шиширхати
шиширхнути
шишка
шишкати
шишкатий
шишкобгальниця
шишкуватий
шишлак
шия
шияка
шілцувати
шіпавий
шіпавка
шіпатися
шірінька
шісдесят
шіснадцятеро
шіснадцятий
шіснадцятка
шіснадцять
шіст
шістерняк
шістка
шість
шкабалка
шкабати
шкаберка
шкабора
шкаворіжний
шкаворонок
шкадло
шкадрон
шкалі
шкалубати
шкалубина
шкалюба
шкалювати
шкаляруща
шкаметка
шкаметник
шкандиба
шкандибати
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Повиплачувати, -чую, -єш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усе вже повиплачував, що винен був.
Пробалувати, -лую, -єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Нас спонсорують: