Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпинь 1

Шпинь 1, -ня, м. 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. Cм. веретено. 3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці. Драг. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИНЬ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИНЬ 1"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. віщівничок.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти. Ном. № 10846.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Становлення, -ня, с. Установка.
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИНЬ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.