Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штурман
штурманувати
штурмувати
штурнути
штурпак
штурх!
штурханець
штурхати
штурхнути
штурхобочний
штуряти
штуц
штучечка
штучка
штучний
штучність
штучно
шуба
шубовснути
шубовсть
шубовтнути
шубовтнутися
шубонька
шубочка
шубраток
шувар
шуварів
шувір
шувний
шуга
шугай
шугалія
шугастий
шугати
шугерть
шуги
шугнути
шугонути
шудра
шукальник
шуканина
шукання
шукати
шукатися
шукач
шула
шулий
шулик
шулити
шуліка
шуліченя
шулка
шуль I
шуль II
шульга
шульговина
шулькати
шулькнути
шульок
шульпіка
шуляк
шум
шума
шумела
шумелина
шумелинє
шумиха
шумівка
шуміти I
шуміти II
шумка
шумкий
шумливий
шумний
шумовина
шумотіти
шумування
шумувати
шупити
шуплаття
шуплядка
шупнути
шупоня
шупортатися
шура
шургич!
шурин
шуринець
шурка
шуркати
шуркнутися
шурлай
шурнути
шурпа
шурпання
шурпатися
шурубалки
шурубейник
шурубура
шурубурити
шурубурство
шурувалки
шурх
шурхати
шурхнути
шурхнутися
шурхотіти
шурчати
шуря-буря
шуряк
шусниця
шуст
шустати
шуствал
шустелина
шустіти
шусть
шутий
шутка I
шутка II
Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Безлистий, -а, -е. Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. ІІ. 131. Безлиста акація. Левиц. І. 91.
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Зві́дник, -ка, м. Обманщикъ.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Мир. Пов. II. 46. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув. Мнж. 30.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа. Г. Барв. 490.
Нас спонсорують: