Бусол, -сла, м. = бусель.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Жеб, же́би, сз. 1) = щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Немає злого, жеби на добре не вийшло. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Картопляник, -ка, м. = картоплище.
Котрий Cм. которий.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Як би то хутче побачитись. Іди ж хутчій, не бався!