Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Безлистий, -а, -е. Не имѣющій листьевъ, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. ІІ. 131. Безлиста акація. Левиц. І. 91.
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Зві́дник, -ка, м. Обманщикъ.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Мир. Пов. II. 46. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув. Мнж. 30.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа. Г. Барв. 490.
Нас спонсорують: