Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпурляти

Шпурляти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯТИ"
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Єрети́́чий, -а, -е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Завальни́й, -а́, -е́ = завалистий. Завальна зіма. Н. Вол. у.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.  
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух. К. Дз. 225.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Праве нар. Почти. Сим. 216. Праве забули, що й єсть вона на світі. Сим. 222.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.