Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Десбі́чний, -а, -е. Направо лежащій.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Об'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. об'ї́стися, -їмся, -їсися, гл. Объѣдаться, объѣсться.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила.
Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його.
