Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

улізливий
улізти
улій
улік
уліпити
уліплювати
улітати
уліті
улітку
улічити
улляти
улови
уловити
уловитися
улога
улогвистий
улогий
улоговина
уложина
уложити
уложитися
улолокати
уломити
уломитися
уломок
улонька
улошний
улузнутися
улукошетити
улупити
улучати
улучен
улучити
улучний
улучність
улучно
улущити
улюбити
улюбленець
улюблений
улюбляти
улюблятися
улютувати
улягати
улягатися
улягова
уляговина
улягтися
улякатися
уляпати
уляпувати
уляпуватися
ум
умазати
умазувати
умазуватися
умаїти
умалити
умалькувати
умаляти
умалятися
уманити
уманіжитися
уманювати
умастити
умаститися
уматеріти
уматерніти
умати
умах
умаювати
умедити
умелигати
умен
уменшати
уменшатися
умережити
умерлець
умерлий
умерлини
умертвити
умерти
умертися
умерчик
умести
уметати
уметити
умець
умивальний
умивальниця
умиваний
умивання
умивати
умиватися
умикати
умикатися
умикнути
умилити
умилосердити
умилосердитися
умилосердствоваться
умилостивити
уминати I
уминати II
умисел
умислити
умисне
умисний
умитель
умити
умич
умишляти
умілий
уміло
умінний
умірати
умірачка
умірущий
уміряти
умісити
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Галаснути, -сну, -неш, гл. Крикнуть. Желех.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Зумисне нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. Н. Вол. у. 2) Малютка, крошка.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Конст. у.
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл. 1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. Котл. Ен. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ). Вх. Зн. 60. 2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини. Дещо. 3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його. Чуб. І. 45.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Шпиг, -га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Нас спонсорують: