Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. 2) Пасть. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить.
Кузьком сидіти. Сидѣть на корточкахъ, сгорбившись. Як сісти навпочіпка та ще згорбитись, то се буде кузьком сидіти.
На́плід, -лоду, м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.
Псиця, -ці, ж. Сука.
