Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Гузя́! меж. = Гудзя.
Мо́сінж, -жу, м. и пр. = мосяж и пр.
Навмі́р нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали.
Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав?
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.