Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улучність

Улучність, -ности, ж. Мѣткость. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛУЧНІСТЬ"
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник. Н. п.
Наси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. насини́ти, -ню́, -ниш, гл. Насинивать, насинить.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛУЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.