Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

уподовж
упоетизувати
упозику
упоїти
упокій
упокійний
упокоїти
упокорити
упокорювати
упокорюватися
упокоювати
упокоюватися
уположитися
уполоти
уполювати
упоминати
упоминатися
упоминок
упомку
упон
упоперек
упопружити
упопружувати
упорати
упоратися
упоринати
упоровень
упорожні
упором
упороситися
упороти
упоруч
упоряджувати
упорядковувати
упосажити
упосажувати
упослі
упослід
упосліджати
упослідок
употай
употемку
употрійні
употужнити
употужнитися
управді
управителів
управитель
управителька
управити
управляти
управлятися
управо
уприпуст
уприсі
упричерть
уприщерть
упрівати
упроваджувати
упродовж
упросити
упроситися
упрост
упростяж
упрохати
упрохатися
упруг
упрядати
упудитись
упука
упурнути
упускання
упускати
упускне
упуст
упустити
упушити
упхати
упхнути
уп'ялити
уп'ясти
уп'ять
ураг
ураговий
урадити
урадувати
урадуватися
уражати
уражатися
уражіння
ураз I
ураз II
ураза
уразити
уразище
уразливий
уразливість
уразливо
уразний
уранішній
уранці
уратувати
урачити
ураяти
урбарія
урвант
урвати
урвиголова
урвипола
урвисько
урвитель
урда
урдяний
уредний
урекливий
уректи
уремезовувати
уременити
уремення
уремня
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Бутурлин, -на, м. Въ загадкѣ: гребешокъ, изгоняющій насѣкомыхъ. Чорни бутурлин з гори свині потурлив. Грин. І. 248.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
На́опа́к нар. Навыворотъ, въ противоположную сторону. Написав письмо наопак. Волын. г.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Увислий, -а, -е. Вертикальный. Шух. І. 154.
Ужиточно нар. Полезно.
Нас спонсорують: