Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

уподовж
упоетизувати
упозику
упоїти
упокій
упокійний
упокоїти
упокорити
упокорювати
упокорюватися
упокоювати
упокоюватися
уположитися
уполоти
уполювати
упоминати
упоминатися
упоминок
упомку
упон
упоперек
упопружити
упопружувати
упорати
упоратися
упоринати
упоровень
упорожні
упором
упороситися
упороти
упоруч
упоряджувати
упорядковувати
упосажити
упосажувати
упослі
упослід
упосліджати
упослідок
употай
употемку
употрійні
употужнити
употужнитися
управді
управителів
управитель
управителька
управити
управляти
управлятися
управо
уприпуст
уприсі
упричерть
уприщерть
упрівати
упроваджувати
упродовж
упросити
упроситися
упрост
упростяж
упрохати
упрохатися
упруг
упрядати
упудитись
упука
упурнути
упускання
упускати
упускне
упуст
упустити
упушити
упхати
упхнути
уп'ялити
уп'ясти
уп'ять
ураг
ураговий
урадити
урадувати
урадуватися
уражати
уражатися
уражіння
ураз I
ураз II
ураза
уразити
уразище
уразливий
уразливість
уразливо
уразний
уранішній
уранці
уратувати
урачити
ураяти
урбарія
урвант
урвати
урвиголова
урвипола
урвисько
урвитель
урда
урдяний
уредний
урекливий
уректи
уремезовувати
уременити
уремення
уремня
Багновиця, -ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (Cм.) МУЕ. III. 20.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість. Ном. № 950.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе? МВ. ІІ. 26.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Нас спонсорують: