Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

урепіжити
уретно
уречи
урешті
уривати I
уривати II
уриватися I
уриватися II
уривок
уривцем
урити
урихтовувати
урівень
урівняти
урізати
урізатися
урікати
урікатися
урічливий
урічний
урльоп
урльопас
урльопник
урма
уробити
уробляти
уроблятися
уровище
урод
урода
уродай
уроджай
уродити
уродливий
уродник
уродниця
уродонька
урожа
урожай
урожайний
урожати
урожатися
урожденець
урож'я
урозсип
урозумити
уроїтися
уроки
уронити
уростати
уростич
уростіч
урочина
урочистий
урочисто
урочити
урочища
урочище
урубати
урубатися
урублити
урубний
уруна
урунитися
урунюватися
уручати
уряд
уряджати
уряджатися
уряди-годи
урядник
урядників
урядницький
урядовий
урядок
урядування
урядувати
уряжати
уряжатися
урясити
урятувати
ус
усаджувати
усажати
усамобожити
усань
усапатися
усатий
усвиріпитися
усвітити
усе
усевіда
усевладник
усевладництво
усевладній
уседіти
усезнайко
усезнання
усеїда
усеїдний
усей
уселитися
уселюдний
уселюдно
уселякий
уселяково
уселятися
уселячина
усемогучий
усенародній
усениця
усеношна
усень
усердя
усесвітній
усещедрий
усещедрість
усидіти
усик
усилити
Без'Їжжя, -жя, с. Отсутствіе пищи, голодъ. Одно безпиття, друге без'їжжя. АД. I. 335.
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Дусеня́, -ня́ти, дусеня́тко, дусеня́точко, -ка, с. Ум. отъ дуся.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Збрудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загрязниться.
Іграч, -ча, м. = грач.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1. Желех.
Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Нас спонсорують: