Завда́льшки нар. Разстояніемъ. Так завдальшки, як до тії греблі, сиділи в очеретах дикі качки. Завдальшки як до того сухоставу од'їхали чумаки од села.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Згрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. згрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребаться, сгрестись; собираться, собраться. Звелить — і суд згромадиться на злого.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Понеділковий, -а, -е. 1) Понедѣльничный. День понеділковий. Понеділкові пісні.
2) Понеділкова жінка. Женщина, придерживающаяся обычая понеділкування. Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Боришполя — все їдно.
Свистіти, -щу, -стиш и -щеш, гл. Свистать, свистѣть. Лях як їсти хоче, то свище. В очах мигтить, а в голові свистить. Що в первому садочку соловейки свищуть. Вітер виє звірюкою, свистить попід стріхами.
Срібноводий, -а, -е. Съ блестящими, какъ серебро, водами. Срібноводий Прут.
Стібати, -ба́ю, -єш, одн. в. стібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Стегать, стегнуть.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. Нас тройко тихомирних у хаті.
