Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уловитися

Уловитися, -влюся, -вишся, гл. Пойматься. Нехай вловиться в тенета, що на мене потай ставив. К. Псал. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОВИТИСЯ"
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч. Харьк. г.
Забазі́куватися, -куюся, -єшся с. в. забазі́катися, -каюся, -єшся,, гл. Заговариваться, заговориться, заболтаться. Оце ж як я забазікалась. Г. Барв. 56.
Заяви́ти Cм. заявляти.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Кітловина, -ни, ж. Котловина? Воли (в полонинах) пасуться низом жолобами-долинами поміж двома горбами та кітловиною. Шух. І. 211.
Надтиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надти́хнути, -хну, -неш, гл. Притихнуть, нѣсколько стихнуть. Може надтихне трохи вітер. Камен. у.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстряватиЗЮЗО. І. Матер. 10. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати. АД. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛОВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.