Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Забарився, на вечерю припізнився.
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
