Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ.
Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Військо йде, як мак цвіте.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Свого одбіг, чужого не доскочив. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Вовка.... живцем доскочили. Доскребти. Cм. доскрібати.
До́чиста нар. Совершенно все. Ззіли цілого кавуна дочиста. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, ей, розберуть дочиста. Забрав усе дочиста.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка.
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Плястер, -ру, м.
1) Пластырь.
2) Сотъ меду.
Рештант, -та, м. Арестантъ. Їх на роботу з рештантами не виганяли.
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже!
