Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уметати

Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕТАТИ"
Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл. 1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ. 2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось. К. МБ. 14.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. віщівничок.
Дріботу́ха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
Загрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Загрунтовать. 2) Утвердить.
Несвітній, -я, -є., несвітський, -а, -е. Необыкновенный, небывалый, неестественный, сверхъестественный. Щоб же тебе побив несвітський сором. К. ЧР. 379. Це вже несвітський сором сидіти в острозі. Харьк.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Пороз'їдатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и роз'їстися, но о многихъ.
Райдуга, -ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.