Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умерлини

Умерлини, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. Рк. Ленин. А. що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю. Грин. ІІІ. 577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕРЛИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕРЛИНИ"
Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Бархан, -ну, м. Бумазея.
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія. Левиц. І. (Правда, 1868, 460).
Копання, -ня, с. Копаніе.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. Грин. III. 360. А вже нашу худобоньку наврочили люде. Чуб. V. 1131.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Обридальний, -а, -е. = обридливий 1. Мнж. 187.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Цілиця, -ці, ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕРЛИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.