Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Кугут, -та, м.
1) = півень. Наш кугут чорнокрилий.
2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами.
Лести́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Назирай орлиним оком сирітськую хату. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою.
Нетерпій, -пія́, м. Нетерпѣніе. йому нетерпій. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ.
