Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. . Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився.
Настроювати, -юю, -єш, сов. в. настро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Настраивать, настроить. Настройте музики. Як дудку настроїш, так вона грає.
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
Нить, -ті, ж.
1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід.
2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко.
Пищало, -ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги.
Прилипчик, -ка, м. Эпитетъ чіпчика, очіпка въ свад. пѣснѣ. Вже мені бинда обридла, а вже ж мені чіпчик прилипчик — т. е. мов прилип до голови — такъ хорошо пришелся.
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку).
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.