Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

увезти
увера
увергати
уверед
увередити
увередитися
уверий
увернути
увертати
увертатися I
увертатися II
увертіти
увершитися
увести
увесь
увесьденички
увечері
увивати
увиватися
увиджуватися
увидіти
увижатися
увикати
увилювати
увиляти
увинути
увислий
увиснути
увити
увихатися
увишки
уві
увібрати
увібратися
увігнати
увігнатися
увігнутися
увідати
увіз
увіймити
увійти
увік
увінити
увінчати
увірванець
увірватися
увіристий
увіритися
увірнути
увірувати
увірчувати
увіряти
увірятися
увіходити
увіч
увічливий
увічливість
увічливо
увіччу
увіщати
уводини
уводити
уводитися
увозити
увозитися
уволити
уволікати
уволікатися
уволока
уволоктися
увольнити
увольняти
уволю
уволяти
уворатися
уворужити
уворужувати
увця
увчар
ув'язати
ув'язка
ув'язлий
ув'язнути
ув'язувати
ув'язуватися
ув'язь
угав
угавати
угадати
угадно
угадувати
угадьків
угадько
угайка
угайство
угалля
угам
угамовувати
угамовуватися
уганяти
уганятися
угасати
угасити
угаснути
угачувати
угаювати
угаюватися
угаяти
угибати
угибти
угинати
угинатися
угіддя
угіден
угілець
угілля
угіль
угінчливий
угірковий
угірок
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.
Завлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Завладѣть. Якось то ними князь той жуковатий неправдою завладав. МВ. ІІ. 34.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Перлина, -ни, ж. Жемчужина.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Пташник, -ка, м. 1) Птичникъ. 2) Птицеловъ.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Упадок, -дку, м. Падёжъ. Торік у нас у спеку упадок був на свині. Рк. Левиц. Не мавши статку, не буде й упадку. Ном. № 9873. Був упадок на скот. Г. Барв. 267.
Нас спонсорують: