Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улітати

Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛІТАТИ"
Барабосити, -шу, -сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.
Боярин, -на, м. 1) Бояринъ. 2) Шаферъ (на свадьбѣ). МУЕ. І. 123. 3) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29. Ум. бояронько, боярочко. Чуб. V. 939. Не смутіться та боярочки, що короткі та подарочки. Мил. Св. 39.
Галонька, -ки, ж. 1) Ум. отъ галка. 2) Ласкательное слово для женщины. Спасибі тобі, Марусенько, галонько. МВ. ІІ. 124.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Єльце́, -ця́, с. = вильце. Ум. є́́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой. Шух. І. 6.
Костокрилий, -а, -е. Перепончатокрылый. Через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч.
Нахилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нахилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться. От нахилився, а він взяв мене за бороду. Рудч. Ск. І. 117. 2) Склоняться, склониться (къ чему).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.