Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Злягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. злягтися, зля́жуся, -жешся, гл. Совокупляться, вступать, вступить въ связь любовную. А та, чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, — вже й завагоніла. Ходив чоловік у чумацьтво, а жінка тим часом із салдатом зляглась. Злігся свекор, з невісткою.
Нагада́ти, -ся. Cм. нагадувати, -ся.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей.
Розлепетатися, розлепетітися, -чуся, -чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты).
