Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Дя́віл, дяволе́нний, дя́волів, дя́вольський = диявол, дияволенний, дияволів, диявольський.
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.
На́вилок, -лка, м. нави́льник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Пороззявляти, -ляємо, -єте, гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються.
Припасти, -ся. Cм. припадати, -ся.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. Річкова вода.
Цюди нар. = сюди́. І як він цюди добився.