Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Помірання, -ня, с. Умираніе, смерть. Оце тобі, мій синочку, та усе твоє докоряння, а за те ж тобі, мій синочку, та таке ж твоє помірання.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Стрімляк, -ка, м. Шпицъ. Підрадчик забрав уже карбованців вісімсот, а тільки зіп'яв отого стрімляка на церкві та й годі.
Тулійка, -ки, ж. = облімок.