Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уложина

Уложина, -ни, ж. Низменность.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОЖИНА"
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує. Шевч. 540.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.