Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

укоськати
укотити
укотитися
укохати
укочувати
укочуватися
укошуватися
укравка
украдатися
украдьки
Україна
українець
українка
українонька
українофил
українофилка
українофильство
українофильський
україночка
українство
український
українщина
украй
украсивий
украсити
украсти
украсти 2
украшати
украшатися
украяти
укресати
укривальник
укривання
укривати
укриватися
укривдити
укрити
укришити
укришувати
укрівавити
укрівавитися
укрівавлювати
укрівля
укріп
укріпити
укріпляти
укро
укроїти
укрутити
укруть
укручувати
укручуватися
укувати
укукобити
укупити
укупитися
укупі
укуплятися
укупоньці
укурити
укуріти
укурювати
укурюватися
укусити
укуситися
укуснути
укутати
укутувати
укутуватися
укучитися
укучно
укушати
улагоджувати
улад
уладити
уладіти
уладнати
уладнувати
уладнуватися
улазити
улазитися
улазливий
улазний
уламок
улан
уланенко
уланик
уланин
уланичок
уланів
уланський
уласкавити
уласкавлювати
уласкавлюватися
улатати
улаштувати
улегці
улегчати
улежати
улежатися
улежуватися
улекшати
улелекати
уленути
улень
улесливий
улесливість
улетіти
улещання
улещати
улива
уливати
уливатися
улинути 1
улинути 2
улипати
улити
уліво
уліжний
уліжно
Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Н. п. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. ЗОЮР. І. 259. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Новомоск. у. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися. Луб. у.
Роздягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. роздягтися, -гнуся, -нешся, гл. Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав. Котл. Ен. VI. 20.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к. Шух. І. 80.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Шевч. 77, Коні вороненькі ноги утомили. Шух. І. 199.
Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Чуб. V. 683. Пара волів чумацьких. Рудч. Чп. 101. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь. Ком. І. 49.
Нас спонсорують: