Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Платина, -ни, ж. Платокъ. Взяв платину, розстелив. Ум. плати́нка. Завинув у платинку.
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Романів, -нова, -ве Принадлежащій Роману. романова ха́та. Острогъ. Хиба хочеш у романову хату, де вікна великі?
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Коли б Господь спевнив моє жадання.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника».
