Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улонька

Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОНЬКА"
Джа́рка, -ки, ж. = Чарка. А я йому джарку вина, меду дві. Гол. II. 579.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Калита, -ти, ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Ужахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ужаснуться. Череваниха ж із Лесею вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325. А грішні душі ужахнулися, у пекло йдучи, сильно плачучи. Мет. 372.
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана. Мнж. 114.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив. Мир. ХРВ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.