Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утечи
утечище
утикати I
утикати II
утикатися
утина
утинати
утинок
утирало
утирання
утирати
утиратися
утирач
утирити
утиритися
утирка
утиск
утискати
утискатися
утискач
утиснути
утихати
утихлий
утихомирити
утихомирювати
утихомирюватися
утиця
утишати
утишка
утік
утіканка
утікання
утікати
утікацький
утікач
утікачів
утікачка
утікти
утілення
утілити
утіляти
утілятися
утінка
утірник
утіснити
утісняти
утіха
утічка
утішати
утішатися
утішенька
утішка
утішний
утішно
утка
уткати
уткнути
утлий
утнути
утовкмачити
утовкти
утовш
утоді
утокмачити
утокмити
утокмитися
утолитися
утолочити
утолочувати
утома
утомити
утомляти
утомлятися
утомний
утонути
утонька
утопати
утопити
утопитися
утоплена
утоплений
утопленик
утоплий
утоптати
утоптувати
уторгувати
уторжитися
утори
уторицею
уторік
уторливий
уторник
уторопати
уторопити
уторувати
уточити
уточка
уточувати
утрактувати
утрапен
утрапити
утрапляти
утрата
утратити
утратний
утрачати
утрачатися
утрейтє
утреня
утриконь
утримати
утримувати
утримуватися
утрійний
утроба
утроє
утроїти
утропі
утрощити
утруднити
Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво. Харьк. у.
Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його! Греб. 341.
Обписати Cм. обписувати.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати. Рудч. Ск. 2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Посл. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині. Ном. № 9460. 3) Угрожать, обѣщать. Грин. ІІІ. 249. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Мет. 117. Хвалиться знести всю шляхту гі панство. К. ЦН. 256.
Нас спонсорують: