Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміряти

Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІРЯТИ"
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.
Замика́ння, -ня, с. 1) Запираніе. 2) Заключеніе (въ тюрьму).
Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Левиц. Пов. 97. Оксамитові жупани. Шевч. В оксамитовій траві. Щог. B. 104.
Підтяти Cм. підтинати.
Стегняниця, -ці, ж. = ничельниця. МУЕ. III. 24.
Стид, -да и -ду, м. 1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. Посл. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала? Чуб. V. 115. 2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Мет. 259. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.