Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Серниця, -ці, ж. = серна. Скакала би м у три боки, як серница при потоки; копкала би м подковками, як серница копитками.
Трепета, -ти, ж. Осина. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.