Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уминати I

Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Ворон. г. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась. К. Дз. 46.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Їстися, їмся, їсися, гл. 1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, Боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.
Косинець, -нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. І. 133.
Пониклий, -а, -е. Поникшій. Схилив свою головоньку червоно-рожеву до білого пониклого личенька лилеї. Шевч. 365.
Поодх.. Cм. повідх..
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ. Гол. Од. 55.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати. К. ХП. 73.
Щербак, -ка, м. 1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у. 2) Родъ растенія. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИНАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.