Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уминати I

Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Зродити, -ся. Cм. зрожати, -ся.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози. Ком. Пр. № 1271.
Похворатися, -раємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Усі у нас похворалися. Зміев. у.  
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Стоком нар. Ловко, проворно. Угор.
Усмиряти, -ряю, -єш, сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4.
Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Чуб. ІІ. 108. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. Грин. І. 75. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе. Полт.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИНАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.