Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

ужадати
ужака
ужалітися
ужалувати
ужамати
ужанція
ужарити
ужати
ужатися
ужах
ужахнути
ужахнутися
ужачки
ужва
ужгнути
уже
ужеребити
ужеребитися
уживальний
уживальність
уживаний
уживання
уживати
уживатися
уживок
ужик
ужинатися
ужинок
ужисько
ужити
ужитковий
ужиткування
ужиткувати
ужитний
ужиток
ужиточний
ужиточно
ужище
ужів
ужівка
ужілка
ужов
ужовий
ужовкнути
ужувати
уз
уза
узабоч
узаводи
узавтра
узагалі
узад
узадовзі
узаємний
узаємність
узаємно
узайві
узаміт
узаочі
узапасити
узапліш
узбережжя
узбіч I
узбіч II
узбіччя
узброїти
узброювати
узброюватися
узварець
узварь
узвати
узвичаїтися
узвіз
узгір'я
узголов'я
узгряничанин
узгряниччя
узгрянишник
узда
уздвір'я
уздениця
уздечка
уздила
уздіниця
уздовж
уздогін
уздоровити
уздоровляти
уздрівати
уздріватися
уздрячку
узивати
узимки
узирити
узімі
узір
узлик
узлитися
узлісок
узлуватий
узміжок
узнавати
узнаватися
узол
узолити
узорець
узорити
узоряти
узріти
узувати
узуватися
узуття
узький
узько
узьмінь
узяти
узятися
узяток
узяття
узяха
Багновиця, -ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (Cм.) МУЕ. III. 20.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість. Ном. № 950.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе? МВ. ІІ. 26.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Нас спонсорують: