убигати
Убигати, -га́ю, -єш, сов. в. убга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать. 2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Усе вбгав, що в мисці було.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Том 4, ст. 306.