Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Быстро, сразу.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Cм. недосвід.
Поналигувати, -гую, -єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ.
Цінціпер, -ру, м. = цмин.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився.
