Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убуритися

Убуритися Cм. убурюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБУРИТИСЯ"
Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.
Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Допа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. допали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. І. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догорѣть.
Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
Реготня, -ні, ж. = регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.