Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіляти

Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛЯТИ"
Богобоязно, нар. = богобійно.
Добуди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Заклада́нка, -ки, ж. Названіе сорта пла́хти. Черниг. у.
Напої́ти Cм. напувати.
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Підтомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підтоми́тися, -млюся, -мишся, гл. Я підтомилась... по житу блудячи. Г. Барв. 351.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Спар, -ру, м. 1) = спека. Вх. Лем. 468. 2) = садно. Вх. Зн. 65.
Чорнозілля, -ля, с. Родъ растенія. Чуб. І. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.