Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіратися

Убіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. У намисто уберуся. Шевч. 504. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». Св. Л. 108. 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Ном. № 11277. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. Г. Барв. 472. 8)у що = убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. Мир. ХРВ. 49. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. К. (ЗОЮР. II. 204). 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. Ном. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Рудч. Ск. Зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Рудч. Ск. І. 43. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном. 8) Входить, войти, помѣститься. Cм. увібратися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИСЯ"
Безклопоття, -тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. І. 227.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Задури́ти Cм. задурювати.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. Конст. у.), перекладина — вилок (перехрестя. Констан. у.). Шух. І. 150. Накупив веретен, нема мотовила. Чуб. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. КС. 1898. VII. 47. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. Ном. № 4284. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ном. № 14032. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом. Г. Барв. 121.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Поморянець, -нця, м. Приморскій житель. Изъ фальсифицированной пѣсни: З литвою б'ються поморянці. Мет. 373.
Проповідувати, -дую, -єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані. К. Псал. 168.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.