Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіратися

Убіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Ном. № 12826. Убрався в жупан і дума, що пан. Ном. № 11179. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. У намисто уберуся. Шевч. 504. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». Св. Л. 108. 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Ном. № 11277. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. Г. Барв. 472. 8)у що = убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. Мир. ХРВ. 49. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. К. (ЗОЮР. II. 204). 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. Ном. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Рудч. Ск. Зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Рудч. Ск. І. 43. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном. 8) Входить, войти, помѣститься. Cм. увібратися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИСЯ"
Байрак, -ка, м. 1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Грин. II. 169. Ой не шуми, луже, зелений байраче! Мет. 92. До зеленої неділі в байраках біліли сніги. Шевч. 2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Обривання, -ня, с. Обрываніе.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка. Ном. № 3485.
Покіт, -ко́ту, м. 1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62. 2) в покіт = покотом.
Правдиця, -ці, ж. Ум. отъ правда.
Пронявкати, -каю, -єш, пронявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Промяукать.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв. Котл. Ен. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.