Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне!
Побренькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде.
Простудитися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Охладиться.
2) Простудиться. Простудилася ти, молодице, промовив він.
Слушно нар.
1) Надлежаще.
2) Справедливо.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
