Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный.
Зозулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ зозуля.
2) мн. Раст. a) Viola tricolor L. б) Viola hirta. в) Orchis militaris L. Cм. зезюльки; г) — жовті. Cypripedium Calceolus L. д) — рябі. C. guttatum schwarz. е) — красні. C. macranthon schwarz.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Овак нар. Иначе. Єдному Бог дасть сяк, а другому овак.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Стерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Утерпѣть, вытерпѣть. Донька не стерпіла, борзо прилетіла.
2) Вынести, перенести. Хто в біді біду стерпить, а хто в гаразді, — щоб ніколи біди не знав. Кривоніс не стерпів такої одповіді.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця!
Челлений, -а, -е. = черлений. Челлені чоботята. Ягідки челлені. Дівчино, дівчино, челлена калино.
