Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убірати

Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ном. № 11172. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. Мет. 205. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Ном. № 11126. Хліб убірає, хто його має. Ном. № 10121. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5)в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту. Ном. № 4773.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАТИ"
Випустити Cм. випускати.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Ґеле́та, -ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. ІІІ. 40. Cм. Гелета.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Пожерти Cм. пожирати.
Помазувати, -зую, -єш, сов. в. помазати, -жу, -жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Ном. Як помазав спину, аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 2) Помазывать, помазать муромъ. Се я царя помазав на Сіоні. К. Псал. 3) Только сов. в. Запачкать. Чуб. V. 522. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків. Мет. 68.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.