Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Лакомина, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен.
Натужити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, натягивать.
Підхватистий, -а, -е. = підлепчастий. Підхватисті штани.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ.
Тонкий, -а, -е. Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L.
