Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Зрошатися, -шаюся, -єшся, сов. в. зроси́тися, -шуся, -сишся, гл. Орошаться, ороситься, обливаться, облиться. Слізьми так і зрошається.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Cм. наві́сочка.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій.
Очернити, -ню́, -ниш, гл. = обчернити.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди.
2) Правовой.