Великолітній, -я, -є. Многолѣтній. Дерева великолітні.
Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная.
Гладун, -на, м.
1) Полный, жирный человѣкъ.
2) = веретільник.
3) Раст. Herniaria glabra L.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida.
Попивати, -ва́ю, -єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану.
Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
