Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Колись нар.
1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Буж колись шляхетчина. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось.
2) Когда-нибудь. Нароблять вони колись нам до сто чортів лиха.
3) Какъто разъ. Колись прихожу, а він такий гнівний.
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Невигідно нар. Неудобно.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ.
