Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ублагати

Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала. Шевч. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБЛАГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБЛАГАТИ"
Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Позакарлючувати, -чую, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Позгадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (многихъ, о многомъ). Боже, яке давне ми сьогодні позгадували. Харьк. у.
Покоситися, -шуся, -сишся, гл. Покосить нѣсколько. Одужаю, — прийду покоситись. Мнж. 147.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Грин. І. 148. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35. У місяця молодика гострі ріжки. Грин. 1. 254. Не варт, і ріжка табаки. Ном. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. Шух. І. 263. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. Шух. I. 169. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. Вас. 201. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. КС. 1898. VII. 45) 6) мн. Родъ прически. О. 1861. XI. 27. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. Св. Л. 2. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Мкр. Н. 31. Купував я дівці ріжки та горішки. Грин. III. 200. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. Ном. № 10135. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. О. 1862. І. 55. Ум. ріжечок.
Слідствувати, -вую, -єш, гл. Производить слѣдствіе. Почнуть слідствувать, то видно буде, хто зробив. Екатер. у.
Стрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. стрінути, стріти, стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Як вовк: що стрів, те ззів. Ном. № 4849.
Цілування, -ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Грин. ІІІ. 171. Не словами, цілуванням любощі говорять. К. МБ. ІІІ. 250. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14. Ум. цілуваннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБЛАГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.