Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться.
Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Він нам губи чистим медом, не пергою маже.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл.
1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати.
2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Правий 2, -а, -е. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Правими робить стежки його. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Права пила; правий ніж. Ой не ступай, мила, правою ногою. правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Ум. праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Виросла бузинка, та така гарна, правенька.
Сережка, -ки, ж.
1) Ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто.
2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). Ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Царівний, -ного, м. = царенко.