Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. 137.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.
Заса́джувати, -джую, -єш, сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Засадило руку та й витягло гадюку.
Неслиханий, -а, -е. Неслыханный. Вижени мені звіря неслиханого і невиданого.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Плаксій, -сія, м. Плакса.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
