Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату.
Ле́ле 1, леле 2чко!, меж. Увы! Горе! Бѣда! Ой леле 2, леле 2! битиме татусь. Ой леле 2чко, леле 2чко, болить моє сердечко! Леле 2, леле 2чко мені!
Ли́сина, -ни, ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. 4) Поляна въ лѣсу. Ум. лисинка.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.
Пльондрований, -а, -е. Въ нѣсколько этажей. Довгий пльондрований дім.
Пообкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обкрутити, но во множествѣ.
Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
