Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тулук
тулумбас
тулун
тулуча
тульпан
тульпановий
тулюпан
тулятися
тума
туман
туманити
туманитися
туманіти
туманний
туманочок
тупа
тупак
тупало
тупання
тупати
тупець
тупий
тупик
тупити
тупиця
тупі
тупій
тупіньки
тупісінький
тупісінько
тупісічкий
тупісічко
тупість
тупіти
тупішати
тупіяка
тупкати
тупкувати
тупнути
тупо
туподумство
тупоносий
тупонути
тупорилий
тупотання
тупотати
тупотіння
тупотіти
тупотня
тупотнява
тупоходий
туптати
туп-туп
тупу-тупу
тупцювання
тупцювати
тупцюватися
тупцяння
тупцяти
тур
туралий
турати
туратися
турба
турбанина
турбація
турбиль
турбота
турбування
турбувати
турбуватися
турбук
турготіти
тургун
туренка
турецький
туреччина
турити
туритися
туриця
турище
турів
туркавка
туркавчин
туркало
туркання
туркати
туркатий
туркененька
туркенин
туркениця
туркенька
туркеня
турків
туркіт
турко
туркот
туркотання
туркотати
туркотів
туркотіння
туркотіти
туркут
турлити
турлук
турлучний
турляти
турма 1
турма 2
турмак
турмонька
турнаш
турнути
турня
турок
туром
туронько
туроса
турпан
турський
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Гра́мота, -ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Образ, -зу, м. 1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте. Шевч. 2) Картина. 3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали. 4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч. 5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Н. п. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Росянка, -ки, ж. Раст. Drosera rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 121.
Свідомість, -мости, ж. 1) Знакомство. По свідомости це я вас наділив. Полт. Для мене усе зроблять по свідомости. Ном. № 183. 2) Сознаніе.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Нас спонсорують: